Resident Evil: Revelations 2 одразу захоплює історією, що розповідається епізодами. Ви керуєте різними парами персонажів, а рішення в одних епізодах несподівано відгукуються в інших. Додаткові глави допомагають скласти всі шматочки сюжету в цілісну картину, а дрібні деталі, на які спочатку не звертаєш уваги, потім можуть зіграти ключову роль. Деякі сцени починають повноцінно працювати лише тоді, коли ви вже зробили кілька кроків вперед у грі.

https://steamhost.cc/steamcommunity_com/sharedfiles/filedetails/?id=3657595940
Ігровий процес постійно тримає в напрузі. Бій, головоломки та взаємодія персонажів роблять кожен епізод динамічним і непередбачуваним. Режими "Зворотний відлік" та "Невидимки" реально випробовують вашу уважність і реакцію, змушують планувати дії на кілька кроків уперед і не дозволяють розслабитися ні на хвилину. Іноді комп’ютерний напарник поводиться дивно, але це майже не заважає, адже можна миттєво перемикатися між персонажами й контролювати ситуацію самостійно. Кампанія сповнена напружених моментів і несподіваних сюжетних поворотів. І ось там, де, здавалось би, давно вже нічого не чекаєш, раптом з’являється прізвище Вескер, давно знайоме шанувальникам.

https://steamhost.cc/steamcommunity_com/sharedfiles/filedetails/?id=3657595850
Ця гра для тих, хто любить Resident Evil і готовий до атмосферної виживалки з несподіваним підходом до оповіді. Якщо вам до вподоби напруга, незвичні повороти й випробування, які перевіряють вашу реакцію та кмітливість, Revelations 2 однозначно варто спробувати. А тим, хто лише знайомиться із серією, краще почати з класики — перших частин франшизи, щоб краще зануритись в деталі, які роблять цю гру цікавішою для фанатів.

Salt and Sanctuary — гра, з якою у мене склалися довгі і відверто непрості стосунки. Вона одночасно подобається і постійно нагадує, що ти тут ніхто, і це тобі доведеться відчути на власному досвіді. Я закидав її тричі протягом багатьох років, але, звісно, повернувся, бо хто відмовиться від ще однієї порції страждань і нервових зривів? З четвертої спроби нарешті дістався фіналу і, на власне здивування, пройшов гру двічі поспіль, остаточно закривши цей давній гештальт і трохи похваливши себе за витривалість.

Перші спроби були суцільним болем і повним непорозумінням. Я блукав світом, як сліпий котик, постійно задаючись питанням «А куди мені взагалі йти?» і отримував відповідь у вигляді миттєвої смерті від звичайного ворога. Боси нагадували, що моє місце — біля вівтаря, а не на полі бою. Справжнє задоволення прийшло під час останнього проходження, коли я нарешті навчився виживати, зрозумів, як стартувати без саморуйнування, яку релігію обрати і що будь-яка невірна відповідь у діалогах з жителями світу може назавжди знищити їхню сюжетну лінію, залишивши мене в повному здивуванні. Відсутність мапи робила світ великим і заплутаним лабіринтом, а мої дії карали без попереджень, іноді просто за компанію.

У фінальному проходженні я вирішив витиснути з гри максимум. Зібрав найкращий комплект броні і створив один із найсильніших видів зброї для свого класу, хоч трохи не розрахував із вагою обладунків й відчував себе ходячим рюкзаком. Вийшла довга, важка і весело мучительна пригода, після якої можна було або впасти на підлогу від радості, або просто почати сміятися над усім цим хаосом. Якщо ви любите соулслайки з елементами метроїдванії і готові страждати, щоб потім отримати кайф від виживання, гра вас не розчарує. Грати чи ні — вирішуйте самі, а моя багаторічна епопея з Salt and Sanctuary нарешті завершена, хоча душа вже підозріло сумує за новими муками.